Тісно, мало простору...
Хочеться жити без жодного докору,
Без завісті, злоби,
Людської ненависті,
Без підлості, ницості
Ані захланності.
Хочеться світла, добра
Для себе й оточуючих,
Щоб покинули лави зла
Ті, хто віками в заточенні.
Щоб вміли й хотіли прощати
Все заподіяне лихо,
А замість голосно кричати
Розуміли, що краще тихо.
І навіть в найгірші дні, якщо такі настануть -
Розуміли - це наші пні,
І нам дано за них спотикатись.
22/02/15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562033
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.02.2015
автор: Марія Микуляк