Я ВІД ТЕБЕ ЗАЛЕЖНА
Я від тебе залежна – від погляду твого, від слова.
Коли в мовчанку граєш, душі джерело висиха,
Наче скло, розбивається спокою мого основа.
Я від тебе залежна, як птах в небесах від крила.
Я залежна недовго, а так виглядає, що роки.
Перекопано ґрунт під ногами на стежці життя.
То лечу, то плетусь, то упаду – гойдаються кроки.
Я боюся носити у собі такі почуття…
І ХАЙ ЗАЗДРЯТЬ!
Нас міста розділяють і села,
Сотні стоптаних кимось доріг.
Ой, ти, доле моя невесела,
Знов мені наставляєш ти ріг.
Де ж мої спориші, дика м’ята,
Орхідейно-ванільна купель?
Все для інших. А я, мов проклята.
Не пливе у любов корабель.
До щоки би діткнутись твоєї,
Заховатись у грудях тугих.
І хай заздрять нам ямби й хореї,
Епілоги й прологи всіх книг!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562048
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)