Привид минулого шкірить зуби,
Вкритий порохом зниклих імперій,
Сьогодні він пхнеться до мене в двері -
Вже й розкапустив слиняві губи.
Трупи, руїна,згарища, попіл,
Ось що несеш ти насправді світу
Але цей світ скуштував досита
Русскава міра смердючих утопій.
Вже скуштували твоєї сваволі -
Чуєш, ГУЛАГИ твої не для нас!
Тож, зупинися, допоки є час,
Рабе, що знехтував покликом волі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562231
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.02.2015
автор: Валентин Бут