Ти – мов пісок, немов вода крізь пальці –
Я бачу, та не можу упіймати.
Минає ніч без тебе, але вранці
Тебе я знов продовжую шукати.
А ти – мов вітер: вислизнеш і зникнеш,
І я лишусь самотня, як завжди.
І до кохання, мабуть, все ж не звикнеш,
Й мені залишиш лиш свої сліди…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562300
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.02.2015
автор: Анно Доміні