МОВОЮ ОРИГІНАЛУ :
І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
я ще ніколи не пила.
Такої чистої печалі,
такої спраглої жаги,
такого зойку у мовчанні,
такого сяйва навкруги.
Такої зоряної тиші,
такого безміру в добі!..
Це, може, навіть і не вірші,
а квіти, кинуті тобі.
(«Триста поезій», с.21)
ПЕРЕКЛАД :
Тебя забыть?! Но ты ж неправый...
Душа до крайности дошла.
Такой волнующей отравы
ещё я в жизни не пила.
Такой неистовой печали,
такого жгучего огня,
такого страстного молчанья,
такого солнечного дня,
такого звёздного затишья,
такой безумной суеты...
Узри не три четверостишья,
а брошенные вслед цветы.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562347
Рубрика: Лирика
дата надходження 25.02.2015
автор: Віктор Чернявський