МОВОЮ ОРИГІНАЛУ :
Злітає сукня і сорочка,
Злітає ліфчик, як мотиль...
І сиплеться із колосочка
Зерно божественних зусиль.
Зерно таємного творіння,
Що з божої руки зросло,
Що в ньому сховане коріння
Й нового колоска стебло.
Візьми собі, моя богине,
І передай за даль століть
Душі моєї всі клітини,
А плоті — лиш єдину кліть.
ПЕРЕКЛАД :
Как ветром сдуло платье и рубашку,
И лифчик, словно бабочка, слетел...
И не одну подмяли мы ромашку,
И колоски — итоги божьих дел.
Упали зёрна тайны созиданья,
А ведь они из божьих рук росли,
В них спрятаны основы мирозданья
И будущая жизнь у них внутри.
Возьми себе, прекрасная богиня,
И передай в столетий глубину
Моей души частицы — до единой,
А плоти — только клеточку одну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562457
Рубрика: Лирика
дата надходження 25.02.2015
автор: Віктор Чернявський