Кругом темінь брехня, розруха
А ти все те з відкритим ротом слуха
Очі зав’язали
І гуляй по світу
Ідеєю назвали
Свою ганебну втіху
І пустили у народ
Щоб і там віщати твоїми устами
Що ти новоросії патріот
Що мов борешся проти фашистів
Злих, страшних нацистських реваншистів
Яких і в очі ти не бачив
А вість ота між вами скаче
Що, мов, злоснії Бандери
(Українські «унтер-офіцери»)
Убивають всіх і вся (і навіть немовля)
За те, що «по русски» розмовля
Обстрілюють самі себе й свої міста
І Степана ставлять замість Христа
А ти наслухався й пішов
І що, на війні ти щось знайшов?
Де ті самі негри на абрамсах воюють?
Де Бандери, що за російськомовними полюють?
Де розп’яті хлопчики, розкопані моря?
А може там, де пекла вашого горить зоря!?
Ты извини меня за прямоту
Но давай на чистоту
Вы все тонете во лжи
То какие с вас мужи
Если за мирными вы прячетесь
Между идеями туда-сюда маячитесь
Поклоняетесь дебилу
Который банально демонстрирует свою силу
Для достижения собственных амбиций
Ему пофиг на ваши мертвые лица
Ему пофиг на ваших детей
Друзей, даже на родных матерей
И вообще ему пофиг на всех
Вы для него, как для женщины мех
И когда достанется он своего
Он сольёт вас, как в унитазе говно
Вы не нужны ему будете дальше
Но конечно выбирать – право то ваше
Присвячується всім, хто рахує себе ідейним «ополченцем новоросии»
Посвящается всем, кто считает себя идейным «ополченцем новоросии»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562531
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2015
автор: Олександр Бондарчук