А свічка пахкотить, кохання в хату жде,
Відкрите каберне і поруч два бокали,
Так пахкотить свіча, як серце молоде,
Що вогником палким при свічці запалало…
Ледь уловимий стук, троянди у руці,
Парадна одежина - певно нова,
Свіча своя в очах, рум’янець на лиці,
Вітання з вуст луна, а більше, а ні слова.
Мелодія звучить і він розлив вино,
І пригубив його, неначе губ торкнувся,
Лиш Місяць з висоти і зорі у вікно,
На неї подививсь і ніжно усміхнувся.
З кишені піджака колечко золоте
На палець одягнув майбутній половинці
І ніжно пригорнув… Нехай кохання це,
Немов життя свіча, виблискує по вінця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562601
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2015
автор: Віталій Назарук