Діти рідні, а кати прокляті ,
Умили кров'ю весь свій дім ...
Ридає гірко, Україна - мати ...
Від завданих руїн ...
Чи не плекала? Не ростила?
Чи неба, мирного, вам не дала?
Натомість, лиш одне просила,
Щоб вірні були до кінця ...
Але ви зрадили її, як Юда....
Продали за прокляті срібняки ...
Вам, прощення за це не буде,
Ні за рік, чи десять, чи віки. ..
Не мені, простому, вас судити,
За ваші вчинені діла ...
Не маю права, я цього робити ...
Усіх розсудить Бог-суддя!
Назар Гузій 25.02.2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562611
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 26.02.2015
автор: Назар Гузій