[img]http://gorn.me/wp-content/uploads/2013/09/21.jpg[/img]
Шукала у натовпі щастя Образа,
Прощення штовхала у бік.
І сонце сідало для неї щоразу,
дощі утрачали свій лік.
Минуле як привид шептало у вуха:
«Усі проти тебе зійшлись.
Нікому не вір і нікого не слухай,
вони пошкодують колись».
Змарнована…. Як же! Найвищого штибу
чекала від інших… Сама ж
обрала найлегшу дорогу і хибну,
узявши уявний вантаж.
Проплакала очі, зневірою стала.
Верталася пусткою в дім.
В горщечку троянда стояла зів’яла
І байдуже, що в золотім.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562629
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2015
автор: Окрилена