Любиш ти мене…

Любиш  ти  мене...  

Любиш  ти  мене  чи  не  любиш
Будеш  ти  зі  мною  чи  не  будеш
Скажи  мені  бо  я  не  знаю
Я  тобі  віддам  усе  що  маю

Не  маю  сил  терпіти  ці  солодкі  муки
Своє  серце  віддаю  у  твої  руки
Тільки  ти  міцно  його  тримай
Не  розбий  його  і  не  зламай

Адже  моє  серце  не  камінь  не  шмат  заліза
Його  не  покладеш  до  кишені  чи  до  валізи
Адже  я  не  можу  без  тебе  жити
І  не  можу  тебе  я  не  любити

Адже  кохання  це  така  штука
Тут  не  можна  сидіти  склавши  руки
Треба  кохати  і  бути  коханим
Щоб  ніщо  не  сталось  погане

Люба  кохай  мене  з  ночі  до  ранку
І  я  не  знайду  кращої  коханки
Дай  мені  все  і  відразу
Щоб  я  покохав  тебе  з  першого  разу

Ніяк  не  можу  забути  ті  слова
І  знову  від  них  кругом  голова
Адже  ти  у  мене  в  житті  одна
Як  у  році  буває  одна  лиш  весна

І  якщо  мене  кохана  ти  покинеш
Тоді  усе  навколо  зів'яне  все  загине
І  моя  любов  до  тебе  зів'яне  теж
І  моєму  горю  вже  не  буде  меж

Моє  серце  б'ється  без  упину
Як  уявлю  собі  оцю  картину
І  що  мені  робити  я  не  знаю
Де  тепер  тебе  я  відшукаю

А  може  я  шукатиму  тебе  даремно
Адже  це  життя  таке  буремне
Може  мимо  я  пройду  повз  тебе
І  не  знайду  те  що  мені  треба

Може  я  ніколи  не  знайду  свого  ідеалу
Адже  мені  тебе  завжди  буде  мало
Напевне  вам  ніколи  мене  не  зрозуміти
Адже  так  як  я  любити  треба  вміти

Напевне  мабуть  ця  історія  
Не  для  широкої  аудиторії
А  для  вузького  кола  людей
Як  і  переважна  більшість  моїх  ідей

Ніяк  не  можу  я  забути  до  цих  пір
Як  сказав  колись  Вільям  Шекспір
"Нету  повести  грустней  на  свете
Чем  повесть  о  Ромео  и  Джульетте"

Автор:  Стан  Михаил,  с.  Угля,  ~зима  2009  г.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562660
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2015
автор: Міша Стан