Ластівки цієї весни прилетять сумними.
На крила пов'яжуть траурну стрічку.
А в церквах не одна поминальна свічка
Плаче за тими, які не вернулись живими.
Ластівкам тисне на серце пекуча тривога,
Якби уміли, то б вже в голос ридали.
Кров ріками ллється, а царям усе мало.
Сльози киплять від сотого некролога.
Ластівки пролетять над страшною руїною
Нашого, сумнозвісного всім Донбасу.
Їм не треба російського миру і газу...
Вони гірко заскиглять над Україною.
Над воронками, де гнізда з хатами
Розлетілись на сотні бурих уламків.
Пролетять над слідами від танків...
Пролетять над своїми катами...
Я благаю : Герої верніться живими!
Принесіть з ластівками нам перемогу.
Щоб нас не тисла більше тривога...
Щоб ластівки не вернулись сумними...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562793
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2015
автор: Олька Оленька