Прабабця Олеся,
бабця Марія…
Дитинства легенда, казка і мрія!
Лелече гніздо на дідовій хаті.
Кремезні дядьки.
Дерева крислаті.
Ще кожен Великдень – у бабці Юзі.
Ще всі ми разом, –
побратими, друзі…
Але промчали роки, наче коні,
Ночі кохання знедавна – безсонні.
За видноколом розхристані хмари.
Вже не сонети пишу – мемуари.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562862
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 27.02.2015
автор: Богдан Сиваківський