Була…
Була весняним вітром.
Ковтком життєвого повітря.
Коханням! Мрією! Світлом!
Я є…
Чи є ми насправді? – Не знаєм?
Чи ми віру повільно втрачаєм?
Чи байдужієм у буденності і згасаєм?
Буду…
Я буду завжди попри все.
Життя нас по хвилях несе.
Господь, сподіваюсь, спасе!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562932
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2015
автор: kostyanika