Я чула - в'яз од вітру шепотів:
"Колись і я людське життя прожив...
Вродливим юнаком я був тоді -
Бездумність шаленіла в голові...
Життя тоді скінчилось в одну мить,
До сих пір соромом душа горить...
Страждань не чув, в біді не допоміг,
Жив без турбот, по-іншому- не зміг...
Коли душа звільнилась з тіла пут,
Хтось жартома вселив її ось тут,
Щоб старим в'язом вік я вікував-
Пізнав все те,чого раніш не знав"...
Коріння міцно у землі сидить.
В'яз - не юнак, життям він не горить.
Печаль і туга викривили крону.
Страждає в'яз до самого схорону...
Свій біль і ти можеш віддати в'язу:
Лиш притулись - полегшає відразу.
За гороскопом друїдів: в'яз -дерево,
народжених 12-24січня; 15-25липня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562961
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 27.02.2015
автор: палома