Стікає кров’ю Україна,
Душа обвуглена від втрат
І зустрічає на колінах
Полеглих у боях солдат.
Чиїсь батьки, онуки , діти,
Чиїсь чоловіки, сини…
Їм би любити та радіти
І роздивлятись мирні сни.
Вони пішли на бій кривавий,
На захист рідної землі…
Великий Боже, Боже правий
Скарай антихриста в Кремлі!
Скарай Московію рашистську,
Тих хто на троні і під ним.
Це не народ, що впав так низько,
Ще стане кісткою їм Крим…
Їм наші сльози віділлються,
Кров українців на руках.
Серця допоки наші б’ються
Ця пам'ять житиме в віках.
Про те, як йшов кацап війною,
Вбивав, палив і руйнував…
До зброї браття і до бою
Бо знов на нас кацап напав!
27.02.2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563011
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2015
автор: Мирослав Вересюк