руїни будинків , порослих вологим мохом ;
забуті вокзали та аеропорти , де ми любили
сидіти й всміхатися по-особливому , знову і знову ,
тепер там немає нічого ; тільки дитячі спогади .
тепер я буду тут в тиші , і жодного слова
не вихлюпне хвиля важкого й глибокого моря ,
здираючи шкіру з колін , провалююсь в дно смарагдóве ;
й оббиваю забуті пороги колись [ т а к о г о ] рідного дому
біля мене з'являлися постаті .
кидаючи тіні в бурхливе , розгніване море .
в цьому місті з тобою , ми були вічними гостями -
а тепер його полонило , зтопило водами .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563015
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 27.02.2015
автор: Майя Дхарма