Кожен день,я чомусь тебе згадую,
У ві сні із собою розмовляю сама,
Той смак кави-знов серце стривожене,
І сльоза на обличчі-і знову одна!
Нашу зустріч чекала замріяно,
Через серце ти проник у душу мою,
Лиш листи,що на пам*ять зосталися,
В них я відповіді, ніяк не знайду!
В них думки,наче рани розятрені,
То загояться,то немов би болять,
Пройде час,залікує болючі рубці,
Тільки все не вернути назад!
Дотик рук твоїх,твоїх губ,твої ласки,
Лиш на мить знов відчути,відчути ще раз,
Ту розлуку забути,повернутись у казку,
Розтопитись в тобі,мов у зоряних снах!
Знову любий відчути гарячі обійми,
В них завмерти,щоб подих притих,
Потонути у мареві,від любовної ласки,
Все забути коханий-тільки я і ти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563031
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2015
автор: Леся Утриско