1. До мене в сни ти більше не приходиш.
Ти обрубав цікавості канат.
Змінив на входах до душі всі коди.
Пропав і не лишив координат.
Ти маєш право. Ти мені не винен.
Надій не присилав, не присягав.
Моє чуття не варте і двох гривен.
Його живцем в землі ти закопав.
2. Ну, що ж я вільна. Я почну спочатку.
До старту стану. Сила вже іде.
Я перейти зумію оту кладку,
Котра мене від тебе відірве.
Все викину – ненависть і кохання,
Пущу рікою, хай іде на дно.
Програла я іще одне змагання.
А, може, це до виграшу вікно?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563117
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)