Завжди у вбивць одна і та ж маніра:
Усіх, хто не схилився, не мовчить,
Украсти і віддать у лапи звіра,
Або ж прилюдно та нахабно вбить...
Вдягнуть жалобу, бити себе в груди
Та проливати сльози крокодила:
"Ми ж берегли його завжди і всюди!..
Та ми ж його леліяли-любили!.."
А хижі зуби вилізли з-під маски,
А у очах підступність і облуда,
Та ще сліпцям звучить брехлива казка
І для очей вготована полуда,
Що «жити стало краще й веселіше» …
«Вождя народів» приказки – у тему,
Як голови людям з’їдають миші:
«Нема людини – і нема проблеми…»
А потім ще поплакатись в ефірі,
Списавши все на виверти війни…
Отак не роблять навіть хижі звірі –
Це підло творять слуги сатани!
28.02.2015 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563300
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2015
автор: Grigory