А він каже - ти озирнись навколо, ти
новини бачила?
Такі часи, мала, усе вже за нас вирішено.
якщо щось купуєш не ти, то за це вже
заплачено
кров"ю і потом когось іншого.
а ще він казав - ну яка в біса любов?
Подивись!
Дивись, як зникають люди і цілі міста - все
зникає!
Якщо ти летиш - то одназночно, тільки
униз,
якщо ти знаходиш, то набагато більше
втрачаєш.
І ще казав - коли ти лишишся сама, як
стіна,
що ледве вціліла під обстрілами та
вітрами,
коли ворог буде палити твої знамена,
і не буде кому перев"язувати твої рани,
коли закінчаться набої для автомату-
не привертай їх увагу, не запускай ракети,
вимкни все світло, підходь до вікна
кімнати,
я впізнаю тебе по вогнику сигарети.
І я вимикаю світло, напружую очі,
вдивляюсь у темряву, залишаю на
підвіконні зарубки,
одну за одною палю і палю щоночі,
чекаю, що от-от із темряви він простягне руку
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563685
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.03.2015
автор: Evelina Martirosyan