В конверті поцілунками заклеєному знов
Сім квіток пришлю тобі жовтих,
Сім квіток пришлю тобі голубих
І одну червону, як кров
Сказало коханому його любов.
Яскраво-червоні, голубі, жовті
У заклеєному поцілунками конверті,
Я чекаю квіти, що так вперто
Не шлеш ні в травні, ні в жовтні,
Ні в медовому, запашному серпні.
Конверт той з туманів ранкових
Вітер повіяв по росяній долині
Не можу дочекатися його донині,
Не віднайду по ящиках поштових
Тебе, любове, не дочекаюся ніколи.
Не прилетиш в конверті квітами,
З туману не повернешся густого
До серця люблячого, зболеного мого
Не прихилишся кленовими вітами
Під медовими, квітучими липами.
Розклеїться в путі конверт цілований
Засохнуть квіти жовті, голубі,
Як кров, червона лишиться мені
Квітка яскрава тобою милована
За чисте кохання мені дарована.
За кохання чисте, світле і щире,
Як різнобарвні, ніжні квіти
Під тихий шепіт мудрої липи,
Пришлеш цілунки гарячі і свою мрію
Кохана, чекаю, надіюсь і вірю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563707
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.03.2015
автор: ВІШ