Є люди-таємниці, що ховають всі секрети,
Є люди-лист паперу, та пусті вони́…
Є люди, що із небосхилу впали, мов комети,
Але згорять, лише́нь до себе пригорни.
Є люди-турнікети, яких ти ще оминаєш,
Бо, все ж, боїшся впасти через них,
Є люди, що закохані… А ти цього не знаєш,
Без тебе кожен день – найвища кара в них.
Є люди-сталкери, яких ти погляд лиш спіймаєш…
Та вже немає їх, бо розчиняються у мглі,
Є люди-співаки, без голосу яких ти пропадаєш,
Без нього ти, немов рослина без землі.
Є люди-фантазери, мрійники веселі,
Що вмить розчинять твій буденний сум,
А є людина-мандрівник, що прокидається в мотелі,
Якій приївся вже містечка свого шум.
Та є, серед усього цього розмаїття,
Людина, що життя позбавила від чорних смуг,
Без неї ця реальність стала би жахіттям,
Ти звеш її банально - «Кращий Друг».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563827
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.03.2015
автор: Oлександр Бiлий