Нема думок. Ото є спокій.
Нарешті знайдено щасливий вимикач.
Щолк. Клац. І ось - пронизливий, глибокій,
Охоплюючий все. За всім спостерігач.
Холодний і твердий. На дотик неприємний.
Важкий, та у руці невдало так тремтить.
Той вимикач, нереєстрований, таємний,
За нього світить срок, але дарма кортить.
Як Гамлет, бути чи не бути -похмелиться.
Чи когось вимкнути, конкретно - є кого.
Чи починати з себе, як годиться?
Тоді в продовженні не буде нічого.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563858
Рубрика:
дата надходження 03.03.2015
автор: Yurko Okhapkin