Зранку:
Пташиний стрій увись несеться
І ріже крилами блакить.
А сонце ! Щиро так сміється!
О, зупинися, світла мить.
І зупини війни криваве
Міс́иво і брехні потік.
Пусти добра пагінець бравий,
Подай душі від болю лік.
Після обіду:
Зима – зла баба із розбігу
На небо хмарами злетіла.
Упала грудочками снігу,
Між травами собі присіла.
Але не довго раювала.
Весна свого послала сина.
Посохом вдарив і пропала
Та злюка, лиш блиснула спина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563996
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.03.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)