Так, наче ескапіст від вас втікаю.
Біда у тому, що втекти не можу.
Любов до вас, у венах вже хронічна
Не зникне, якщо й серце заморожу.
А ви завжди не наче інший світ,
Який мені здається не досяжним.
Я зараз з вами на дуелі самоти,
Ви боїтесь, хоч погляд і відважний.
Вам страшно, хоч на мене й все одно.
Тремтить нутро, хоча на всіх байдуже.
Я не дозволю вам до себе підійти,
Й сказати як завжди: "привітик, друже"
Як би пробачив я оце все вам,
Я б вам сказав у гості не приходьте
Та зараз я у вас попрошу, відійдіть.
Мене згубіть і більше не знаходьте.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563999
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.03.2015
автор: Хворий Джентльмен