Перший місяць пройшов як у сні.
Воду змінило вино.
Мені так боліло – мов була на війні.
Дверима стало вікно.
Йшов другий місяць мого полону
Як не дивно – жива.
Горіло серце з тонкого картону.
Сльози – весняна гроза
Час,ніби здавав спринтерський біг.
І літо жадно ковтнуло мене.
Думки в голові , ніби ката батіг
Вже серця не чула, напевно німе
Заблудившись в кварталах душі,
Забула про наш ювілей,
Четвертий місяць очі без туші
Може запросити гостей?
Знаєш , виявляється час не лікує!
Сьогодні зустріла тебе
Анестезія пройшла, мозок деталі смакує
П`ятий місяць на світло веде?
Уявляєш, мої метелики все ще живі.
Пам’ятаєш , ті що ти вбив.
Шостий місяць щедро дарує мені
Силу для моїх спраглих вітрил
Дні з тобою так скоро тягнулись,
Немов гумка жувальна, дешева
Хоч нерви втекли й не вернулись,
Та гумка була смачна, вишнева...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564208
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2015
автор: Air