А я дивлюся і бачу новий світ
Чужий, холодний і роздягнений
Я не бачу як птахи летіли,
Я не чую звуків природи,
Все для мене стало чужим…
Темінь тягне на дно…
Я не хочу туди…
Я збудувала новий світ!
Я розложила все по порядку
Він сильний красивий багатий
Цей світ для мене не став порятунком
Він з кожним днем убивав мене
Я створила, академію смерті
І вона убиває мене
Я кахикаю, плачу й вмираю…
Моя душа котиться в низ…
Скоро вона перейде лінію…
І буде жити всього три дні…
Ні, моє тіло буде існувати далі.
Але душі не буде.
Не запитуйте чому!
Це безглуздо!
Ви і самі знаєте чому.
Правду говорять одна значить на віки!
А я не хочу сім'ї яка користь з неї?
Ти більше ніколи так не кажи!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564234
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2015
автор: Кеті Джонс