Середній - самий довгий палець.
Отож бо він і розпочне.
Він по спині твоїй блукалець,
І шию він не омине.
А вказівний, йому вдогін,
Здолає пагорби сідниць,
Полоскотить з усіх сторін,
І проміж знайде таємниць.
А безіменний спереду підкрався.
Десь по грудях пройшовся легким бризом,
Затримався на животі, погрався,
І опустився трохи долу, за сюрпризом.
Мізинець тут йому поможе трохи тиснуть.
Хоч і маленький, але тут не зрадить.
І все одно старші брати його посунуть -
Тут конкуренція між ними не завадить.
Але ж вони не просто так братами звуться.
Їм далі краще разом в ціх ланах.
В м"яку долоню братики зберуться,
І розпочнут гуляти по стегнах.
Ну, мабуть досхочу вони кружляли,
І зараз, побувавши майже всюди,
Поступляться місцями, де гуляли,
Кому? А це вже інша казка буде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564363
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 05.03.2015
автор: Yurko Okhapkin