Думки, думки, вони, неначе птахи.
Через моря, пустелі і віки
Летять, набравши сильного розмаху,
Мої сумні та радісні думки.
Я думаю про тебе і тепліше
Мені на серці зболенім стає.
Усе, що є на світі наймиліше -
Туди і лине думка.Дістає
Усі душі куточки заповітні:
І погляд лагідних, усміхнених очей,
Та рук твоїх тепло і кольори блакитні
Отих терпких, недоспаних ночей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564382
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський