Люблю життя споконвіків палке і чисте,
Люблю його, немов люблю Святу Пречисту,
Горнусь до мами і до тата, і до дому,
Бо тяжко жити на землі коли самому.
Комусь не можу прихилитися на плечі,
Не відгорнути щирі слізоньки малечі,
Сумує серце , як в ночі ридають зорі
І хвиля суму знов біжить по синім морі.
Люблю життя споконвіків палке і чисте,
Люблю його, немов люблю Святу Пречисту,
Горнусь до мами і до тата, і до дому,
Бо тяжко жити на землі мені самому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564453
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2015
автор: Віталій Назарук