Людина я не снiжна
А лагiдна i нiжна,
Як бачите самi.
I серцем i душею,
I вдачею своєю
Пручаюся зимi.
Весь бiлий свiт сьогоднi,
Вiд краю до безоднi,
Сердечно я люблю.
За здравiє безгрiшних
Та всяко завинивших
Я Господа молю.
Всi плани потаємнi,
Пiдступнi, неприємнi,
Порослi на брехнi,
Немов голки колючi,
Нестерпнi i болючi
Зашкодять не менi.
I битими шляхами
Я йтиму поруч з вами,
Без зайвих зазiхань.
I той мeнi попутчик,
Кому вiд серця ключик
Вiддам я без вагань.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564615
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2015
автор: Леонід Федорів