Бурчить порожнім шлунком холодильник,
Годинник вибиває ритм секунд.
В чиєїсь совісті закі́нчились чорнила,
І на папір нестримно випадає бруд.
Хтось обдирає нагло крила з птахи віри
І сміє вижидати вдалий суд.
А в когось сльози не порушують приціли,
Аби повигортати клятий бруд.
Хай згіркне в роті, де терпкі́є медом,
Нехай розтане солі вбогий пуд.
Крицева віра у відлуннях сво́го кредо
Іде здирати зкостені́лий бруд.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564682
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2015
автор: Юлія Кириленко