Вірш присвячений безпритульним дітям

Здається  дорослий,  хоча  ще  малий,  
По  світу  чужому  тиняєш,
Ти  тут  непотрібний,  і  ти  не  такий.  
Ти  став  чужаком  в  своїй  рідній  сім'ї.  
Життя  все  найкраще  забрало.  
А  ти  шукаєш  притулок  на  теплій  трубі.
Хотів  би  поїсти  та  грошей  немає,  
Куди  тобі  йти,  сім'ї  то  немає:  
Там  мати  спилася,  а  батько  в  тюрмі.
Чи  можна  так  жити  в  ненормальній  сім'ї?
Коробка  з-під  хліба  -  домівка  твоя,
А  люди  навколо  -  це  твоя  сім'я.
Я  сильно  так  хочу  вернутись  до  мами,
Хоча  розумію,  що  нема  куди  йти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564768
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2015
автор: Геник