Людина завжди у віці Христа:
В людини завжди є своя Голгофа,
Є віра,є поля,любов,міста
І безконечність духу,як дорога,
Але крізь біль і безмір самоти
Ми вийдем з темряви на світло...
Виходжу я і скоро вийдеш ти:
У Бога всі однаково як діти!
Людина-це завжди трудар,
Безкрайня сонячна рівнина.
Людина-це примара з хмар,
Предмет скорботи херувима.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564857
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.03.2015
автор: Той,що воює з вітряками