майже приручені березнем
прапори на гілках відстані
домівки і смерті.
в тиші лунають відступи:
відступи від свого терпіння,
розчищай собі шлях до маяків.
хто посмів
твій спокій тримати за гриву
коли кружальця дотику
розчинялись у воді?
цукор малює спогад на дні
високі мури і білі сукні
і ким би не марилась ця осінь
тобі,
викарбовуй на долоні із левом
герби,
приручаючи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564874
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.03.2015
автор: Biryuza