Не грай на моїх почуттях.
Я липа з обчухраним гіллям,
Я вже на межі божевілля.
У руки взяла білий стяг.
Ця гра не для мене. Повір.
Мотуззям я серце тримала.
Зривались чуття – не пускала.
Та програшем пахнув турнір.
Той трунок… Він палить мене.
Я ж хочу упитися медом,
Тепло твоє чути під пледом
І дихання з уст огняне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564927
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)