В кав’ярні на Пушкінській

В  кав’ярні  на  Пушкінській

В  кав’ярні,    на  Пушкінській,
 кожен  день  стрічались
І  міцную  каву  тут  у  двох  пили.
У  безмежних  мріях    до  снаги  кохались…
Та  чомусь  кохання    те  не  вберегли.
А  тепер,  за  звичай,  жадібно  очима
Скрізь  тебе  шукаю,  а  тебе  нема.
Повз  кав'ярню  нашу    ти  проходиш  мимо,
Наче  пролетіла  холодом  зима.

Приспів

Я  люблю,  я  люблю,  я  люблю
Твої  ніжні,  блакитнії  очі.
Я  люблю,  я  люблю,  я  люблю
Наші  зоряні,  літнії  ночі.
Я  люблю,  я  люблю,  я  люблю
Твої  коси,  омиті  дощами.
Я  люблю,  я  люблю,  я  люблю
Те  кохання,  омріяне  нами.

Я  сюди  заходжу,  як  колись  бувало,
Тихо  сам  сумую,  сам  і  каву  п'ю.
Щось  в  моєму  світі  в  мить  одну  не  стало…  
Навіть  не  сказало    журливо    "  ад'ю  ".
Ми  в  кафе  на  Пушкінській    
в  любові  клялися
І  міцную  каву,  як  бальзам,  пили.
А  тепер  дороги  наші  розійшлися,
Ми  по  них  чужими  безвісті  пішли.

Приспів

06  листопада  2008  року

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564985
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2015
автор: Микола Паламарчук