я живу у високій башті із книг,
що колись малювала тобі на клаптях.
я вбираюся в сукню
й блукаю між тих,
хто не вірить у власне щастя.
я пишу тобі довгі й вечірні листи,
що часами не мають відтінку подяки.
я сьогодні не якір,-
летять кораблі
у моря ще дитячого страху.
ти лунаєш ще дужче
у тиші морській
щоб не вірилось в далеч
і сумнів.
дні коралями падають
в келих пустий,
що я випила швидко й бездумно.
моя башта холодна й німа,
в ній труюся чужими місцями.
тут є все
й геть нічого нема,
чи буває таке,
мамо?
я живу у високій башті із книг,
що колись малювала тобі на клаптях.
я вбираюся в сукню
й блукаю між тих,
хто не вірить у власне щастя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565110
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2015
автор: Biryuza