Звичний вікенд

Мої  слова  для  тебе  наче  пустий  звук
Вони  як  повсякденний  потяг,  
який  ти  проводиш  очима
Ніхто  з  нас  не  заслуговує  всіх  цих  мук
А  кора  дерева  з  кожним  роком  добряче  міцніє

Суть,  сенс,  мета  всього  у  тому,  щоб  руйнувати
А  на  спаленому,  згореному  місці  ставити  вистави...
Руйнівна  романтика  приваблює  суїцидників
Але  чи  це  справді  цінність  чи  просто  маразм

Я  вже  чув  безліч  історій  про  кохання  й  життя
Набридло  впиватися  їхньою  іронією  несправедливостей
Краще  зникнути,  стерти  себе  з  лиця  на  осінь
Згодом  утворити  скелю  навколо  і  не  лізти  у  чужі  життя

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565245
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 08.03.2015
автор: bogdanko