Ожиновим кущем твоє кохання ранить.
Та й кислувато-терпким присмаком п'янить...
Смарагдовим плющем чіпляється...та вабить.
Зоріє відблиском трояндових суцвіть...
Збираю похапцем, розсипані з корзини...
Зім'яті ягоди, що смакували нам.
Зриваю з уст твоїх крихкі слова-ожини,
Й кидаю в круговерть весняно-літніх гам...
Я з них створю мелодію того кохання,
Що ще жевріє там...в окрайках протиріч...
Вони не знатимуть палючого страждання.
Вони лунатимуть принадно навсібіч.
Я з них створю симфонію душі в розмаї...
В червонобарвних променях гарячих зір...
І вірю, що тоді на нашім небокраї
Розсіється холодна мряка недовір...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565252
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2015
автор: Лілея Дністрова