від дзвонів до дзвонів
блукає між долями
час
у гримі матроннім
із лантухом
вин й баляндрас.
вітри
до рапсодій
прикуті
розносять
то рай,
то мінор…
а нам би
в міжцвітті
забутись —
за гливою тишею
шор.
розпещені
снивом
кудлатим,
заплутані
в гомоні
днів:
Роки —
горделиві магнати —
в міжзір’ї
чупринять
богів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565284
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.03.2015
автор: *SELENA*