Я читала тебе... і ти убив наповал
почуттями, словами й сутністю речення.
Я складаю вірші. Ха! Та це просто провал,
бо не мають рядки мої самозречення.
Я читаю й думаю , де ти взяв стільки слів,
з голови і до ніг заповитий думками.
Я лише загорілася, а ти вже горів.
Мабуть ти з тих людей, яких звуть диваками?!
Я читала тебе...ні, це я пила тебе.
Я фрази повільно ковтала краплинами.
У голові в'ється хміль, а у роті пече.
Чи ж вірші можуть бути такими сильними?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565317
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2015
автор: Онофрійчук Наталя