Божевільний наш світ, божевільний.
Мудрецям це відомо давно.
Нещасливі народи, невільні.
Що не влада, то завжди - лайно.
Пролітають століття миттєво,
Повні горя, страждання і бід.
Та, на жаль, не змінився суттєво
Божевільний навколишній світ.
Вже багато існує теорій,
Як покращити грішний наш світ,
Хитромудрих, повчальних історій,
Оповіданих сотнями літ.
Знамениті і просто відомі
Мудреці, полководці, царі
Намагались у власному домі
Замінити порядки старі.
Докопатись до суті хотіли
І, напевне, свого б досягли.
Та, можливо, забракло їм сили
Чи зарані в могилу лягли.
Всі сучасні суспільні науки
Не пояснять таки до пуття,
Як знедоленим зменшити муки
І поліпшити людству життя.
Божевільний наш світ, божевільний.
Сотні років цей вирок звучить.
Я - людина убога й невільна,
То ж доводиться в світі цім жить.
Полетіти б у космос безкрайній,
У далекі, незнані світи.
А якщо не знайду я там раю,
Отоді вже податись куди?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565324
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.03.2015
автор: Leskiv