Лежать ножі освячені

Збунтувавсь  Дніпро  широкий,
Аж  до  неба  хвилі.
Знов  нуртує  звір  глибокий
В  своїй  страшній  силі.

Для  ворога  не  бачені  де  Дніпрові  хвилі,
Лежать  ножі  освячені  в  Кобзаря  могилі.

Як  стріла  лягла  в  тятиву,  
Стрепенулась  круча.    
То  проснулася  від  гніву,
Воленька  пекуча.
                             *
Встаньте  вої  -  отамани,
Брати  посивілі.
Рвуть  Вкраїну  вуркагани,
Зайди  знахабнілі.
                             *
Пора  скінчити  шараду,
Посміхнулась  доля.
В  хаті  нашій  наша  правда,
Наша  сила  й  воля.  
                             *
На  коліна  бусурмани,
Зірвана  пружина.
Встали  лицарі  й  Гетьмани,      
Захистять  Вкраїну!                            
                           
Для  ворога  не  бачені  де  Дніпрові  хвилі,
Лежать  ножі  освячені  в  Кобзаря  могилі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565475
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2015
автор: Дід Миколай