Головне дожити до ранку
не збожеволіти до сходу сонця
не чекати дзвінків
повітряних кульок
казок наніч, солодких снів, див
і подарунків від Миколая
який отак просто
може забути про тебе назавжди.
Не розчинитись у фантомному болю
не потонути у власних сльозах
не захлиснутись пустотою
яка як ракова пухлина
розповзається десь там
на місці серця
Зрештою і з раком на певний час
можна боротися
до прикладу взяти квиток на потяг
і опинитися в місці
де тебе іноді раді бачити
хай лише раз на рік
Часом цього достатньо
Ти навіть можеш дозволити собі паскудство
у вигляді книг Стівена Кінга
трохи довше поспати
трохи пізніше повернутись
всерівно ніхто не хвилюється
Можеш навіть дозволити собі писати
занадто попсові вірші
Які б не очінив навіть твій кузен
не те що Поль Рікер чи Гайдегер
скористайся цим знеболювальним
яким так люблять зловживати поети
ти ж не даремно тримаєш його на чорний день
Головне не повертатись додому занадто рано
не залишатись наодинці з словами
на одинці з собою
Спробувати хоча б востаннє вдихнути
а далі
буде
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565485
Рубрика: Верлібр
дата надходження 09.03.2015
автор: Загублена в собі