Ах кате мій, дозволь я буду перша
В кайданах серце не змогло втекти
Від переляку, відчаю й не вмерши
Від вироку що вільно виніс ти
Як відьму спалять завтра мене очі
На поприщі несказаних словес
Як епітафію ти приурочиш:
«Вона наївно прагнула чудес»
Засуджена без всяких інквізицій
На гільйотину йду, мов на виставу
Де лялька я, а ти такий же ницій
І лезом зігнеш всю мою поставу
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565519
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2015
автор: Марибель