Гори моя, ватро, вогнем у душі,
Дорогу в майбутнє осяйно світи!
Палає кохання і вдень, і в ночі,
У серці моєму так тепло, там ти.
У голосі ніжність: "Ти ж вишня моя:
Дозріла, солодка, спізнав тебе я."
Від слів отих млію, думок метушня
Ураз припинилась - зорею зійшла.
І з місяцем в парі у даль попливла,
Щоб тихо торкнутися твого плеча.
На вушко сказати: "Твоя я свіча,
Зустрілись обоє ми не просто так."
10.03.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565718
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2015
автор: Валентина Ланевич