Вона жила, немов весь час ходила лезом
Така самотня, хоч і не одна
Творця її життя назвати важко віртуозом
А на душі у неї лютая зима
Їй обрізали крила і скидали в прірву
Вона , мов Фенікс , знову воскресала
ніколи з себе не розігрувала жертву
А лиш про чудо мрію колисала
Вона себе всю віддавала близьким
А ті все користі шукали з неї
Її характер схожий із шампаньським
Ігристий і багатий на ідеї
Вона всім людям вірила завжди
У серці двері навстіж відкривала
Вони ж мінялися як поїзди
А вона свого єдиного чекала.....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565934
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2015
автор: Air