Не чекай, не зупиниться час —
Ми помре́мо в безмежній імлі,
І ніхто не згадає про нас
На цій богом забутій землі.
Нас поглинула прірва німа,
Коли світ несподівано зник.
Не кричи, тут нікого нема,
Тут ніхто не почує твій крик.
Не іди, бо не має кінця
Вічне сяйво хтонічної тьми.
Не існують часи і місця —
Світ загинув, зали́шились ми.
Доброта і кохання — ніщо.
Все навколо — це втілений біль.
Не молись і не вір ні у що —
Це не ва́ртує наших зусиль...
• 12.03.2015 •
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566064
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 12.03.2015
автор: Єва Романенко